виманений

ви́манений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до виманити.

Значення в інших словниках

1. виманений — ви́манений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виманений — ВИ́МАНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́манити. За виманені шахрайством гроші зловмисникові доведеться дорого розплачуватися, скоріше за все – власною свободою (з газ.); Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. виманений — ВИ́МАНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́манити. Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько (Гончар, Таврія.., 1957, 430).  Словник української мови в 11 томах