Значення в інших словниках
-
виманити —
ви́манити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
виманити —
ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати.
Словник української мови у 20 томах
-
виманити —
і калаче́м не ви́манити кого. Не можна вмовити кого-небудь піти звідкись. У могилу і дубцем не заженеш, а з могили і калачем не виманиш (Укр.. присл..).
Фразеологічний словник української мови
-
виманити —
ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько..
Словник синонімів української мови
-
виманити —
ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати.
Словник української мови в 11 томах
-
виманити —
Ви́манити см. виманювати.
Словник української мови Грінченка