виманити

і калаче́м не ви́манити кого. Не можна вмовити кого-небудь піти звідкись. У могилу і дубцем не заженеш, а з могили і калачем не виманиш (Укр.. присл..).

Значення в інших словниках

1. виманити — ви́манити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виманити — див. виманювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виманити — ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати.  Словник української мови у 20 томах
4. виманити — ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько..  Словник синонімів української мови
5. виманити — ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати.  Словник української мови в 11 томах
6. виманити — Ви́манити см. виманювати.  Словник української мови Грінченка