виманити

і калаче́м не ви́манити кого. Не можна вмовити кого-небудь піти звідкись. У могилу і дубцем не заженеш, а з могили і калачем не виманиш (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виманити — ви́манити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виманити — див. виманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виманити — ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. виманити — ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько.. Словник синонімів української мови
  5. виманити — ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати. Словник української мови в 11 томах
  6. виманити — Ви́манити см. виманювати. Словник української мови Грінченка