виманити

ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько.. грошей (П. Куліш); Почав (Зілинський) правдами й неправдами видурювати в жінок кооперативні паї (Ірина Вільде); В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати (Ю. Яновський); — От уже менші панки та полупанки, так там уже тільки держись! І даєш, і не надаси; — ..віддаси, — ще мало, ще витягає (Г. Квітка-Основ'яненко); Не хваліться про їх (гроші) нікому, бо щоб не знайшовся якийсь пройдисвіт, що, прикриваючись добрим ділом, не вимантачив їх у Вас (Панас Мирний); Витуманив (циган) кусок сала (С. Руданський).

ВИНА́ДЖУВАТИ (заохочувати вийти звідки-небудь), ВИМА́НЮВАТИ. — Док.: ви́надити, ви́манити. Коли іноді голоси ровесників винаджували його з двору, то йшов помацки (Ф. Бурлака); Передвечірня прохолода виманила з печер циган (Р. Іваничук).