виманити
ви́манити
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виманити — див. виманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виманити — ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати. Словник української мови у 20 томах
- виманити — і калаче́м не ви́манити кого. Не можна вмовити кого-небудь піти звідкись. У могилу і дубцем не заженеш, а з могили і калачем не виманиш (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
- виманити — ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько.. Словник синонімів української мови
- виманити — ВИ́МАНИТИ див. вима́нювати. Словник української мови в 11 томах
- виманити — Ви́манити см. виманювати. Словник української мови Грінченка