вимріяний

ви́мріяний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вимріяти.

Значення в інших словниках

1. вимріяний — ви́мріяний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вимріяний — ВИ́МРІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мріяти. Хай навіть не бачене ще, тільки вимріяне, вже непокоїть, кличе (О. Гончар); Може, то лише твоя туга за нездійсненним коханням, вимріяним у сірій павутині буденщини? (О.  Словник української мови у 20 томах
3. вимріяний — ВИ́МРІЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мріяти. Павло день по дню проживав у тому своєму вимріяному світі (Головко, II, 1957, 487).  Словник української мови в 11 томах