винагородження

ви́нагородження

-я, с.

Дія за знач. винагородити.

Значення в інших словниках

1. винагородження — ви́нагоро́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. винагородження — ВИ́НАГОРОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нагородити. Жебрак совався коло неї [баби], заповзав то з одного боку, то з другого, шепотом обіцяв грошове винагородження (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. винагородження — див. подяка  Словник синонімів Вусика
4. винагородження — ВИ́НАГОРОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нагородити. Жебрак совався коло неї [баби], заповзав то з одного боку, то з другого, шепотом обіцяв грошове винагородження [за побої] (Хотк., II, 1966, 67).  Словник української мови в 11 томах