винагороджений

ви́нагороджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити.

Значення в інших словниках

1. винагороджений — ви́нагороджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. винагороджений — ВИ́НАГОРОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́нагородити. – Видно, ви налякали його до смерті і він сказав те, що хотіли від нього чути.  Словник української мови у 20 томах
3. винагороджений — Ви́нагороджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)