винагороджений

ви́нагороджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винагороджений — ви́нагороджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. винагороджений — ВИ́НАГОРОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́нагородити. – Видно, ви налякали його до смерті і він сказав те, що хотіли від нього чути. Словник української мови у 20 томах
  3. винагороджений — Ви́нагороджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)