винагороджений
ви́нагороджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винагороджений — ви́нагороджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- винагороджений — ВИ́НАГОРОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́нагородити. – Видно, ви налякали його до смерті і він сказав те, що хотіли від нього чути. Словник української мови у 20 томах
- винагороджений — Ви́нагороджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)