винагороджений

Ви́нагороджений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винагороджений — ви́нагороджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. винагороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винагороджений — ВИ́НАГОРОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́нагородити. – Видно, ви налякали його до смерті і він сказав те, що хотіли від нього чути. Словник української мови у 20 томах