винагороджений
Ви́нагороджений, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винагороджений — ви́нагороджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- винагороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до винагородити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винагороджений — ВИ́НАГОРОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́нагородити. – Видно, ви налякали його до смерті і він сказав те, що хотіли від нього чути. Словник української мови у 20 томах