Великий тлумачний словник сучасної мови

виникнути

ви́никнути

див. виникати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виникнути — ви́никнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виникнути — ВИ́НИКНУТИ див. виника́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. виникнути — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. виникнути — Ви́никнути, -кну, -кнеш, -кнуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виникнути — ВИ́НИКНУТИ див. виника́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. виникнути — Ви́никнути см. виникати.  Словник української мови Грінченка