винищувач
вини́щувач
-а, ч.
1》 Той, хто винищує кого-, що-небудь.
2》 Бойовий, швидкохідний літак із сильним озброєнням, призначений для знищення у повітрі ворожих літаків.
|| Льотчик, що літає на такому літаку.
Винищувач-бомбардувальник — надзвуковий військовий літак для ураження повітряних та наземних цілей, що має на озброєнні гармати, ракети і бомби.
Винищувач-перехоплювач — надзвуковий військовий літак для ураження швидкісних повітряних цілей, що має на озброєнні гармату і ракети.
Великий тлумачний словник сучасної української мови