винозір

винозі́р

-зора, ч., поет.

Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір.

Значення в інших словниках

1. винозір — винозі́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. винозір — ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет щодо людей, птахів із гострим зором. Ой, то не сокіл-винозір Злетів з гори в долину, – То прилетів юнак Роберт у рідную країну (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. винозір — ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір.  Словник української мови в 11 томах