винозір

винозі́р

ора, ч., поет.

Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винозір — винозі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. винозір — ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет щодо людей, птахів із гострим зором. Ой, то не сокіл-винозір Злетів з гори в долину, – То прилетів юнак Роберт у рідную країну (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. винозір — ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір. Словник української мови в 11 томах