винозір
ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет.
Уживається як епітет щодо людей, птахів із гострим зором.
Ой, то не сокіл-винозір Злетів з гори в долину, – То прилетів юнак Роберт у рідную країну (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винозір — винозі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- винозір — -зора, ч., поет. Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винозір — ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір. Словник української мови в 11 томах