винозірка

ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет.

Жін. до винозі́р.

Приблудився під стріхату хату. Там дівчину стрів я винозірку (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винозірка — винозі́рка 1 іменник жіночого роду, істота про далекозору жінку, дівчину поет. винозі́рка 2 іменник жіночого роду, істота про птаха фам. Орфографічний словник української мови
  2. винозірка — -и, поет. Жін. до винозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку (Л. Укр., І, 1951, 4). Словник української мови в 11 томах