винозірка
ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет.
Жін. до винозі́р.
Приблудився під стріхату хату. Там дівчину стрів я винозірку (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винозірка — винозі́рка 1 іменник жіночого роду, істота про далекозору жінку, дівчину поет. винозі́рка 2 іменник жіночого роду, істота про птаха фам. Орфографічний словник української мови
- винозірка — -и, поет. Жін. до винозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку (Л. Укр., І, 1951, 4). Словник української мови в 11 томах