винозірка

винозі́рка 1

іменник жіночого роду, істота

про далекозору жінку, дівчину

поет.

винозі́рка 2

іменник жіночого роду, істота

про птаха

фам.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винозірка — -и, поет. Жін. до винозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату хату. Там дівчину стрів я винозірку (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку (Л. Укр., І, 1951, 4). Словник української мови в 11 томах