винозірка
винозі́рка 1
іменник жіночого роду, істота
про далекозору жінку, дівчину
поет.
винозі́рка 2
іменник жіночого роду, істота
про птаха
фам.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винозірка — -и, поет. Жін. до винозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату хату. Там дівчину стрів я винозірку (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- винозірка — ВИНОЗІ́РКА, и, ж., поет. Жін. до винозі́р. Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я винозірку (Л. Укр., І, 1951, 4). Словник української мови в 11 томах