винозір
ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів.
Сокіл винозір.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винозір — винозі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- винозір — -зора, ч., поет. Уживається як епітет далекозорих, з гострим зором людей, птахів. Сокіл винозір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винозір — ВИНОЗІ́Р, зо́ра, ч., поет. Уживається як епітет щодо людей, птахів із гострим зором. Ой, то не сокіл-винозір Злетів з гори в долину, – То прилетів юнак Роберт у рідную країну (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах