винозорий
ВИНОЗО́РИЙ, а, е, поет. Далекозорий, з гострим зором.
[Баштовий Лінкей:] Я удався винозорим, Мов у лісі темнім рись (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 364);
Роксолана знизу дивилась на обличчя Михайликове.., на винозорі соколині очі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винозорий — винозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- винозорий — -а, -е, поет. Далекозорий, з гострим зором. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винозорий — ВИНОЗО́РИЙ, а, е, поет. Наділений гострим зором. Роксолана знизу дивилась на обличчя Михайликове.., на винозорі соколині очі (О. Ільченко); [Баштовий Лінкей:] Я удався винозорим, Мов у лісі темнім рись (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете). Словник української мови у 20 томах
- винозорий — див. далекоглядний Словник синонімів Вусика
- винозорий — ДАЛЕКОЗО́РИЙ (з гострим зором), ВИНОЗО́РИЙ поет. Її далекозорі очі сягнули через пшеничний квадрат, на протилежному боці якого в'язала Настя (І. Рябокляч); Твої запалі винозорі очі роковано світять мені останнім блиском (І. Драч). Словник синонімів української мови