виняток
ви́няток
-тку, ч.
Відхилення від звичайного, від загального правила.
Без винятку — не виключаючи нікого, нічого.
За винятком кого, чого — виключаючи кого-, що-небудь; крім когось, чогось.
Як виняток — крім кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови