Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
випалювання —
випа́лювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
випалювання —
Обжиг — roasting — Rösten — процес терміч. обробки матеріалів, здійснюваний для направленої зміни їх фіз. властивостей і хім. складу.
Гірничий енциклопедичний словник
випалювання —
ВИПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випа́лювати¹. Стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (О. Ільченко); Існують різні види художньої обробки посуду: ручне й гаряче тиснення, вирізування, випалювання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
випалювання —
ВИПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випа́лювати¹. Стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327); Для випалювання вапна користувалися переважно дровами (Таємн. вапна, 1957, 35).
Словник української мови в 11 томах
випалювання —
Випалювання, -ня с. Выжиганіе.
Словник української мови Грінченка