випалювання
ВИПА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випа́лювати¹.
Стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327);
Для випалювання вапна користувалися переважно дровами (Таємн. вапна, 1957, 35).
Словник української мови (СУМ-11)