випарювати

випа́рювати

-юю, -юєш, недок., випарити, -рю, -риш, док., перех.

1》 Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін.

2》 Перетворювати рідину в пару.

|| Перетворюючи рідину в пару, одержувати в осаді яку-небудь речовину.

3》 тільки док., перен., розм. Висікти, відшмагати кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. випарювати — випа́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док. 1. що. Тримаючи що-небудь над парою з окропом або обливаючи гарячою водою, змінювати його певні властивості (робити м'якшим, позбавляти деяких речовин, запаху і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. випарювати — див. нищити  Словник синонімів Вусика
4. випарювати — Випа́рювати, -па́рюю, -па́рюєш; ви́парити, -рю, -риш, -рять; ви́пар, ви́пармо, ви́парте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. випарювати — ВИПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. [Оришка:] А чим ми завтра будем випарювать глечики, що деревію зовсім нема? (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
6. випарювати — Випарювати, -рюю, -єш сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.  Словник української мови Грінченка