випитий

ви́питий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до випити.

|| випито, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. випитий — ви́питий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випитий — ВИ́ПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́пити 1, 3. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари .. ламав священні вояцькі звичаї (Іван Ле); Випитий мед потроху розв'язував язики (І.  Словник української мови у 20 томах
3. випитий — ВИ́ПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пити. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари.. ламав священні вояцькі звичаї (Ле, Наливайко, 1957, 74); І кінські черепи, об’їдені рамена, І очі, випиті шуліками дотла, Ах, коні вороні...  Словник української мови в 11 томах