випитий
ви́питий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до випити.
|| випито, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випитий — ви́питий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- випитий — ВИ́ПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́пити 1, 3. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари .. ламав священні вояцькі звичаї (Іван Ле); Випитий мед потроху розв'язував язики (І. Словник української мови у 20 томах
- випитий — ВИ́ПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пити. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари.. ламав священні вояцькі звичаї (Ле, Наливайко, 1957, 74); І кінські черепи, об’їдені рамена, І очі, випиті шуліками дотла, Ах, коні вороні... Словник української мови в 11 томах