випитий

ви́питий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випити. || випито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випитий — ВИ́ПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́пити 1, 3. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари .. ламав священні вояцькі звичаї (Іван Ле); Випитий мед потроху розв'язував язики (І. Словник української мови у 20 томах
  3. випитий — ВИ́ПИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пити. Зайво випитий ківш угорського вина з ніжних рук молодої Барбари.. ламав священні вояцькі звичаї (Ле, Наливайко, 1957, 74); І кінські черепи, об’їдені рамена, І очі, випиті шуліками дотла, Ах, коні вороні... Словник української мови в 11 томах