випорскувати

випо́рскувати

-ую, -уєш і випорсати, рідко випорскати, -аю, -аєш, недок., випорснути, -ну, -неш, док.

1》 неперех.Раптово випадати, вислизати з чого-небудь, звідкись.

|| Швидко вириватися, звільнятися.

|| перен. Виходити з-під чийого-небудь впливу, залежності і т. ін.

2》 неперех. Швидко вибігати, виїжджати звідки-небудь, з чогось або з'являтися десь.

3》 перех., фізіол. Вивергати що-небудь із себе.

Значення в інших словниках

1. випорскувати — випо́рскувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. випорскувати — ВИПО́РСКУВАТИ, ую, уєш, ВИПОРСА́ТИ, рідко ВИПОРСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОРСНУТИ, ну, неш, док. 1. Раптово випадати, вислизати з чого-небудь, звідкись. Гребінчики випорсали з коси Мар'яни, жмакався капелюх з квітками (С.  Словник української мови у 20 томах
3. випорскувати — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. випорскувати — ВИПО́РСКУВАТИ, ую, уєш і ВИПОРСА́ТИ і рідко ВИПОРСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОРСНУТИ, ну, неш, док. 1. неперех. Раптово випадати, вислизати з чого-небудь, звідкись. Важкі колоди й слизькі дошки випорскували з рук, падали в ковбані разом з людьми (Довж.  Словник української мови в 11 томах