виправний

I виправн`ий-а, -е.

Стос. до виправлення чого-небудь.

|| Признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь. Виправна колонія.

II випр`авний-а, -е.

Якого можна виправити, який піддається виправленню.

Значення в інших словниках

1. виправний — випра́вний прикметник якого можна виправити виправни́й прикметник призначений для виправлення  Орфографічний словник української мови
2. виправний — ВИПРАВНИ́Й, а́, е́. Стос. до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) набережні споруди та різні інші поздовжні берегові укріплення призначено для захисту берегів від руйнування (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. виправний — ВИПРА́ВНИЙ (якого можна виправити, який піддається виправленню), ПОПРА́ВНИЙ. ВИПРАВНИ́Й (стос. виправлення чого-небудь; признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь), ПОПРАВНИ́Й. Виправні роботи; Виправна колонія; Поправні заклади.  Словник синонімів української мови
4. виправний — ВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню. ВИПРАВНИ́Й, а́, е́. Стос до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та різні інші поздовжні берегові укріплення..  Словник української мови в 11 томах