виправний

ВИПРАВНИ́Й, а́, е́.

Стос. до виправлення чого-небудь.

Виправні (регуляційні) набережні споруди та різні інші поздовжні берегові укріплення призначено для захисту берегів від руйнування (з наук. літ.);

// Спрямований на перевиховання, виправлення кого-небудь.

– Та він же інакше й не може сказати, Поліно Сергіївно. Це невинне дитя природи трохи вже перевиховалось у виправних таборах, і ось маєте наслідки... (Б. Антоненко-Давидович);

Кузьму Прудкого і Михайла Ґудзя – кожного [засудили] на рік і сім місяців виправних робіт (Ю. Хорунжий);

У монографії викладено історико-філософський аналіз поглядів європейських мислителів на асоціальну девіантну особистість, сутність, мету, зміст і форму виправного впливу на неї (із журн.).

ВИПРА́ВНИЙ, а, е.

Якого можна виправити, який піддається виправленню.

Його турбують тільки дрібниці невстаткованого побуту, дрібниці минущі й виправні (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. виправний — випра́вний прикметник якого можна виправити виправни́й прикметник призначений для виправлення  Орфографічний словник української мови
2. виправний — I виправн`ий-а, -е. Стос. до виправлення чого-небудь. || Признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь. Виправна колонія. II випр`авний-а, -е. Якого можна виправити, який піддається виправленню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виправний — ВИПРА́ВНИЙ (якого можна виправити, який піддається виправленню), ПОПРА́ВНИЙ. ВИПРАВНИ́Й (стос. виправлення чого-небудь; признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь), ПОПРАВНИ́Й. Виправні роботи; Виправна колонія; Поправні заклади.  Словник синонімів української мови
4. виправний — ВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню. ВИПРАВНИ́Й, а́, е́. Стос до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та різні інші поздовжні берегові укріплення..  Словник української мови в 11 томах