виправний
ВИПРАВНИ́Й, а́, е́.
Стос. до виправлення чого-небудь.
Виправні (регуляційні) набережні споруди та різні інші поздовжні берегові укріплення призначено для захисту берегів від руйнування (з наук. літ.);
// Спрямований на перевиховання, виправлення кого-небудь.
– Та він же інакше й не може сказати, Поліно Сергіївно. Це невинне дитя природи трохи вже перевиховалось у виправних таборах, і ось маєте наслідки... (Б. Антоненко-Давидович);
Кузьму Прудкого і Михайла Ґудзя – кожного [засудили] на рік і сім місяців виправних робіт (Ю. Хорунжий);
У монографії викладено історико-філософський аналіз поглядів європейських мислителів на асоціальну девіантну особистість, сутність, мету, зміст і форму виправного впливу на неї (із журн.).
ВИПРА́ВНИЙ, а, е.
Якого можна виправити, який піддається виправленню.
Його турбують тільки дрібниці невстаткованого побуту, дрібниці минущі й виправні (В. Підмогильний).
Значення в інших словниках
- виправний — випра́вний прикметник якого можна виправити виправни́й прикметник призначений для виправлення Орфографічний словник української мови
- виправний — I виправн`ий-а, -е. Стос. до виправлення чого-небудь. || Признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь. Виправна колонія. II випр`авний-а, -е. Якого можна виправити, який піддається виправленню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виправний — ВИПРА́ВНИЙ (якого можна виправити, який піддається виправленню), ПОПРА́ВНИЙ. ВИПРАВНИ́Й (стос. виправлення чого-небудь; признач. для перевиховання, виправлення кого-небудь), ПОПРАВНИ́Й. Виправні роботи; Виправна колонія; Поправні заклади. Словник синонімів української мови
- виправний — ВИПРА́ВНИЙ, а, е. Якого можна виправити, який піддається виправленню. ВИПРАВНИ́Й, а́, е́. Стос до виправлення чого-небудь. Виправні (регуляційні) споруди-набережні та різні інші поздовжні берегові укріплення.. Словник української мови в 11 томах