виправно-трудовий
ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́.
Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку або злочинця за допомогою праці.
– Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (О. Донченко);
– Легко там не буває, Інно. Заклад, як відомо, суворий, виправно-трудовий (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виправно-трудовий — випра́вно-трудови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- виправно-трудовий — -а, -е. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виправно-трудовий — ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці. — Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (Донч., V, 1957, 367). Словник української мови в 11 томах