1. Словник української мови у 20 томах

виправність

ВИПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. випра́вний.

Під виправністю ушкодження слід розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубці, деформації, порушення міміки тощо) із часом чи під дією нехірургічних методів (з навч. літ.);

Виправність дефектів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправність — випра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виправність — -ності, ж. Абстр. ім. до виправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправність — ВИПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до випра́вний. Словник української мови в 11 томах