виправно-трудовий

ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці.

— Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (Донч., V, 1957, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправно-трудовий — випра́вно-трудови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виправно-трудовий — -а, -е. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виправно-трудовий — ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку або злочинця за допомогою праці. – Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (О. Словник української мови у 20 томах