виправно-трудовий

ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́.

Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку або злочинця за допомогою праці.

– Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (О. Донченко);

– Легко там не буває, Інно. Заклад, як відомо, суворий, виправно-трудовий (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. виправно-трудовий — випра́вно-трудови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виправно-трудовий — -а, -е. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виправно-трудовий — ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці. — Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (Донч., V, 1957, 367).  Словник української мови в 11 томах