виправно-трудовий
ВИПРА́ВНО-ТРУДОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевиховання, виправлення порушника громадського порядку, злочинця за допомогою праці.
— Як ти байдуже, безсердечно віддаєш однокласника, нашого товариша до виправно-трудового табору (Донч., V, 1957, 367).
Словник української мови (СУМ-11)