виправність —
випра́вність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
виправність —
-ності, ж. Абстр. ім. до виправний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виправність —
ВИПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. випра́вний. Під виправністю ушкодження слід розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубці, деформації, порушення міміки тощо) із часом чи під дією нехірургічних методів (з навч. літ.); Виправність дефектів.
Словник української мови у 20 томах