випраний

ВИ́ПРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас мин. ч. до ви́прати.

Марія Іванівна стояла, схилившись над дерев’яними ночвами, й викручувала випрані сорочки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 355).

Значення в інших словниках

1. випраний — ви́праний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випраний — ВИ́ПРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́прати. Матрас [матрац] старанно вибито, застелено щойно випраним простирадлом і блакитною з білими лілеями .. ковдрою (Б.  Словник української мови у 20 томах