випручати I в`ипручатидив. випручувати. II випруч`атидив. випручувати. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках випручати — ви́пручати дієслово доконаного виду випруча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови випручати — ВИПРУЧА́ТИ див. випру́чувати. ВИ́ПРУЧАТИ див. випру́чувати. Словник української мови у 20 томах випручати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови випручати — ВИ́ПРУЧАТИ див. випру́чувати. ВИПРУЧА́ТИ див. випру́чувати. Словник української мови в 11 томах випручати — Ви́пручати, -ся см. випручувати, -ся. Словник української мови Грінченка