випручання

ви́пручання

-я, с.

Дія за знач. випручати.

Значення в інших словниках

1. випручання — ви́пручання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. випручання — ВИПРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випруча́ти. У невеличкому личку хлопчика вона бачить кругле лице Якова .. У його випручанні рученят – найпалкіші обійми (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
3. випручання — ВИ́ПРУЧАННЯ, я, с. Дія за знач. випруча́ти. У невеличкому личку хлопчика вона бачить кругле лице Якова.. У його випручанні рученят — самі палкіші обійми (Мирний, І, 1954, 228).  Словник української мови в 11 томах