випручання

ВИ́ПРУЧАННЯ, я, с. Дія за знач. випруча́ти.

У невеличкому личку хлопчика вона бачить кругле лице Якова.. У його випручанні рученят — самі палкіші обійми (Мирний, І, 1954, 228).

Значення в інших словниках

1. випручання — ви́пручання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. випручання — -я, с. Дія за знач. випручати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випручання — ВИПРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випруча́ти. У невеличкому личку хлопчика вона бачить кругле лице Якова .. У його випручанні рученят – найпалкіші обійми (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах