випрудити —
ви́прудити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
випрудити —
див. випруджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випрудити —
Випруджувати, -джую, -єш сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу. К. ПС. 143.
Словник української мови Грінченка