1. Словник української мови в 11 томах

випрудити

ВИ́ПРУДИТИ див. випру́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрудити — ви́прудити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випрудити — див. випруджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрудити — Випруджувати, -джую, -єш сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу. К. ПС. 143. Словник української мови Грінченка