1. Словник української мови в 11 томах

випруджувати

ВИПРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Видаляти, виганяти (комах-паразитів).

Собака, який качався поруч, випруджуючи на траву уїдливих комах, підліз до Галі на череві й миттю облизав їй обличчя (Ю. Янов., II, 1958, 292);

*Образно. — Нехай він випрудить із свого серця княгиню Четвертинську, а не випрудить, то ми з його випрудим те кохання порохом… (Стор., І, 1957, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випруджувати — випру́джувати дієслово недоконаного виду видаляти, виганяти — комах-паразитів розм. Орфографічний словник української мови
  2. випруджувати — -ую, -уєш, недок., випрудити, -джу, -диш, док., перех., розм. Видаляти, виганяти (комах-паразитів). Великий тлумачний словник сучасної мови