1. Словник української мови Грінченка

випрудити

Випруджувати, -джую, -єш

сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу. К. ПС. 143.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрудити — ви́прудити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випрудити — див. випруджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрудити — ВИ́ПРУДИТИ див. випру́джувати. Словник української мови в 11 томах