1. Словник української мови Грінченка

випручати

Ви́пручати, -ся

см. випручувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випручати — ви́пручати дієслово доконаного виду випруча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випручати — I в`ипручатидив. випручувати. II випруч`атидив. випручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випручати — ВИПРУЧА́ТИ див. випру́чувати. ВИ́ПРУЧАТИ див. випру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. випручати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  5. випручати — ВИ́ПРУЧАТИ див. випру́чувати. ВИПРУЧА́ТИ див. випру́чувати. Словник української мови в 11 томах