1. Словник української мови Грінченка

випручатися

Випручуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випручатися — ви́пручатися дієслово доконаного виду випруча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випручатися — I в`ипручатисядив. випручуватися. II випруч`атисядив. випручуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випручатися — ВИПРУЧА́ТИСЯ див. випру́чуватися. ВИ́ПРУЧАТИСЯ див. випру́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. випручатися — ВИРИВА́ТИСЯ (з силою звільнятися від кого-, чого-небудь), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИПРУ́ЧУВАТИСЯ, ВИПРУЧА́ТИСЯ, ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ВИБИВА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИСЯ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
  5. випручатися — ВИ́ПРУЧАТИСЯ див. випру́чуватися. ВИПРУЧА́ТИСЯ див. випру́чуватися. Словник української мови в 11 томах