випручатися
ВИПРУЧА́ТИСЯ див. випру́чуватися.
ВИ́ПРУЧАТИСЯ див. випру́чуватися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випручатися — ви́пручатися дієслово доконаного виду випруча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випручатися — I в`ипручатисядив. випручуватися. II випруч`атисядив. випручуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випручатися — ВИРИВА́ТИСЯ (з силою звільнятися від кого-, чого-небудь), ВИДИРА́ТИСЯ, ВИПРУ́ЧУВАТИСЯ, ВИПРУЧА́ТИСЯ, ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ, РВА́ТИСЯ, ВИБИВА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИСЯ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ рідше... Словник синонімів української мови
- випручатися — ВИ́ПРУЧАТИСЯ див. випру́чуватися. ВИПРУЧА́ТИСЯ див. випру́чуватися. Словник української мови в 11 томах
- випручатися — Випручуватися, -чуюся, -єшся сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48. Словник української мови Грінченка