1. Орфографічний словник української мови

випручати

ви́пручати

дієслово доконаного виду

випруча́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випручати — I в`ипручатидив. випручувати. II випруч`атидив. випручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випручати — ВИПРУЧА́ТИ див. випру́чувати. ВИ́ПРУЧАТИ див. випру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. випручати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  4. випручати — ВИ́ПРУЧАТИ див. випру́чувати. ВИПРУЧА́ТИ див. випру́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. випручати — Ви́пручати, -ся см. випручувати, -ся. Словник української мови Грінченка