1. Словник української мови в 11 томах

випручання

ВИ́ПРУЧАННЯ, я, с. Дія за знач. випруча́ти.

У невеличкому личку хлопчика вона бачить кругле лице Якова.. У його випручанні рученят — самі палкіші обійми (Мирний, І, 1954, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випручання — ви́пручання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випручання — -я, с. Дія за знач. випручати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випручання — ВИПРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випруча́ти. У невеличкому личку хлопчика вона бачить кругле лице Якова .. У його випручанні рученят – найпалкіші обійми (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах